Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розчіплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розчіплюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розчіплювати … Український тлумачний словник
розчіплювання — я, с. Дія за знач. розчіплювати … Український тлумачний словник
розчіплюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до розчіплювати … Український тлумачний словник
розчіпляти — див. розчіплювати … Український тлумачний словник
розчіпний — а/, е/. Якого можна розчіплювати … Український тлумачний словник
розчеплення — я, с. 1) Дія за знач. розчепити, розчіплювати і розчепитися, розчіплюватися. 2) фіз. Різновид ядерної реакції. Розчеплення ядра … Український тлумачний словник
розваджувати — джую, єш, Ол. Розчіплювати, розчіпити, роз єднувати, роз єднати … Словник лемківскої говірки
розплітати — а/ю, а/єш, недок., розплести/, ету/, ете/ш, док., перех. Розділяти, роз єднувати на окремі пасма (перев. косу, волосся). || Роз єднувати, розчіплювати (пальці, руки, обійми) … Український тлумачний словник
розчепити — див. розчіплювати … Український тлумачний словник
